• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
21:54 

Ноло, це тобі...

Тиха вода греблі рве


Майтімо та Фіндекано у японському стилі.

@темы: Сетью притащило

21:38 

Біда...

Тиха вода греблі рве
05.07.2015 в 19:48
Пишет Vassa07:

Помощь
04.07.2015 в 23:59
Пишет AnchorPoint:

С Фэйсбука
Опять Мечникова
Олена Романівна Покемонова shared Иванна Кунгина's post.
25 mins · Edited ·

СРОЧНО!
за Иванну ручаюсь головой и всеми частями организма. Пока нужно перечислять на ее карту. Как только появятся реквизиты родственников — выложу
За флуд — бан
Иванна Кунгина with Олена Романівна Покемонова and 15 others

Ахтунг, ВСЕМ!
Знаете, котаны, я уже пару часов, как хочу написать, но слезы душат - монитора не вижу.....
подробности
ЛЮДИ!!!! Этого мальчика МЫ ОБЯЗАНЫ СПАСТИ!!!!!
Я пока еще не знаю номер карты мамы или Роминой жены - узнаю - напишу. ПОка - вот моя: 5457 0822 3174 2581 (Кунгина Иванна Владимирова).
Лекарств, чтобы попытаться спасти жизнь этому парню, нужно на 40-45 тыс. гривен.
...Напишу и выложу фото завтра. сЕГОДНЯ ПРОСТО НЕ МОГУ!

URL записи

URL записи

@темы: Про сумне

20:52 

Моє життя

Тиха вода греблі рве

@темы: Я

15:31 

Збіг? Не думаю.

Тиха вода греблі рве
21.06.2015 в 14:15
Пишет Klod:

21 червня 1971 року під час розкопок на кургані Товста Могила у Дніпропетровській області була знайдена знаменита скіфська пектораль.

За переказами, керівник експедиції Борис Мозолевський перед тим, як виїхати на розкопки, залишив записку такого змісту: "Зобов'язуюсь знайти щось велике і блискуче".
Так і вийшло. Знайдена ним пектораль із  золота  958-ої  проби датується IV ст. до н.е. Її вага - 1150  г,  а діаметрм - 30,6  см.
Прикрасу знайшли в кургані, де було чоловіче поховання, - поруч із нею лежав меч у золотих піхвах, тому дослідники припускають, що прикраса належала скіфському правителю, який також виконував сакральні функції.
Виріб складається з трьох ярусів: на нижньому зображені звірі, на середньому - квіти, на верхньому - люди. Трактується це наступним чином: тваринний світ - світ смерті, людський - світ життя, а між ними - дерево життя, що сполучає й пов'язує два світи.


URL записи

@темы: Сетью притащило

15:28 

Веселого свята

Тиха вода греблі рве


Дажбоже наш
Ти утримуєш в безодні землю нашу
Творячи життя та красу велику
Даючи тепло і світло дітям своїм
Ласкою твоєю сповнені
Славу мовимо тобі від землі аж до вирію
Хай летить вона птицею ясною
Сповіщаючи наших пращурів
Що донині славимо Сонце Вишнєє,
Отця кревного, Дажбога нашого

@темы: святкове

23:20 

Поздравляловки псто

Тиха вода греблі рве


Милый мой супруг нашел кучу причин, чтобы не произнести два слова. Зато я услышала, что:
- Тебе лишь бы праздновать, работать нада
- Меня с Днем энергетика не поздравляли
- С профессиональными праздниками в семье не поздравляют.
- А у меня есть праздники - я вот даже на Купала не пошел?
А всего-то надо было сказать - "поздравляю, дорогая".
Но это же надо так себя изнасиловать, чтобы проздравить жену, которая на своей работенке рискует здоровьем не по детски. Не сумел выговорить.
В общем - с днюхой меня, и хай мы победим туберкулез, но зарплату шоб платить не перестали.

@темы: маразмы этого мира

17:24 

Йожик сумує...

Тиха вода греблі рве
Бо його призначили на позачергове чергування. На вулиці дощ, в диспансері тиша, і все було б добре, але йожик забув вдома книжку, і тепер має ось такий вигляд


@темы: Я

14:53 

"Штефанові дайте мірку, бо я любив його жінку."

Тиха вода греблі рве
Недавно слухала пісню про Довбуша.
Окрім того, що Олекса - народний герой, він ще й троль 80 левела. Гірше образити чоловіка своєї коханки не можна було. А взагалі - загибель дійсно нерозумна.(

12.06.2015 в 15:12
Пишет Сова Эррла:

Олекса Довбуш
Вот и обещанный пост о Довбуше. Тут я скорее опиралась на исторические факты, которые дошли до наших дней. Однако, среди народа бытует мнение, что Олекса еще и был темным мольфаром.
О мистической стороне его личности и легендах, с ним связанных , я напишу позже


Довбуш Олекса (1700-1745 pp.) - керівник руху карпатських опришків у 30-х - 40-х pp. XVIII ст. Народився у сім'ї селянина. Перші відомості про героїчну боротьбу Олекса Довбуша проти гнобителів містяться у документах 1738 р. Загін Олекса Довбуша налічував 30-50 чоловік. Опорним пунктом його загону були Чорна гора у Карпатах. У 1738-1745 pp. опришки Олекса Довбуша діяли у Прикарпатті, Закарпатті і на Буковині. Захоплене у панів, лихварів, купців майно вони роздавали бідним. Усі спроби шляхти знищити загін О. Довбуша протягом семи років не мали успіху. Загинув Олекса Довбуш у с. Космачі (тепер Івано-Франківська область) від руки зрадника С. Дзвінчука. Про Олексу Довбуша складено багато народних пісень і переказів. Його ім'ям названо пам'ятні місця: гори у Карпатах, печера на горі Говерлі, скеля поблизу Яремчі.
Точно відомі три дати з життя славнозвісного карпатського опришка: 1700 - рік народження Довбуша, 1738 - перша історично задокументована згадка про діяльність загону Довбуша, 24 серпня 1745 - день вбивства Довбуша.
читать дальше

ПЕРЕВОД

URL записи

@темы: Сетью притащило

21:18 

Хочу в кіно.

Тиха вода греблі рве
15:01 

Жила-була...

Тиха вода греблі рве
29.05.2015 в 12:36
Пишет riweth:

Жила-была ненастоящая женщина
Жила-была ненастоящая женщина. С детства ей говорили, что настоящая женщина на ее месте поступала бы иначе, неважно, как — но иначе. По-другому бы ела, ходила, дышала, спала, грациознее бы сморкалась в носовой платок, очаровывала бы мужчин одной мочкой уха, не вспотев, варила обед на сорок человек, пожары тушила взглядом и лечила алкоголизм нежным шепотом. И носила бы юбку «рыбий хвост», непременно красную.

Ненастоящая женщина предпочитала низкий каблук высокому, добрую ссору худому миру, а «рыбьему хвосту» - «карандаш» и «полусолнце». И в общем-то ничем она не выделялась, ни работой, ни оригинальным хобби, ни особенными поклонниками, но вот только всегда слышала, что она ненастоящая.

Иногда ненастоящая женщина посещала тренинги и семинары, где можно было стать настоящей. Но это всякий раз оказывалось так сложно! Надо было привораживать женихов, заниматься йогой, дышать не дыша, говорить по-французски, не загружать голову иностранными языками вообще, верить в Бога, верить в карму, верить в Кришну, не верить никаким кришнам и кармам, танцевать бальные танцы, бросить этот устаревший хлам, найти в себе внутреннюю богиню, внутреннюю фею, внутреннюю королеву и еще пять незнакомых человек... А еще предполагалось варить борщ, но выдавать его строго дозированно, чтобы мужчина не расслабился. Начиная выполнять все инструкции по порядку, ненастоящая женщина всегда путалась и иногда даже плакала. В конце у нее всегда случалась размолвка с настоящей женщиной-инструктором. И со своим мужчиной ненастоящая женщина после семинара тоже могла повздорить — ишь, расслабился тут!

А в остальное время ненастоящая женщина жила себе спокойно. Иногда танцевала танго, иногда вышивала крестом, а иногда лазала по деревьям и чинила розетки. Правда, юбку «рыбий хвост» однажды купила на распродаже. Но надевала нечасто.

Лайкать можно на сайте и в группе.

URL записи

@темы: оповідки

14:58 

Як йожик в Микуличин на храм їздив

Тиха вода греблі рве
Взагалі-то - це у всіх релігіях, до речі - головна фішка сезону це щоб було красиво,і щоб було незрозуміло. Протестанти, котрі намагаються "розжувати" священні книги так і залишаються на рівні сект, бо все одно незрозуміло, але уже не так красиво, як у церкві, чи костьолі. Добрі люди з Микуличина цим не заморочуються - може вони й не знають, що воно таке "кіріє елейсон", зате знають, що на храмове свято варто проїхатись здалеку, побачити знайомих і добре відсвяткувати.
читать дальше

@темы: про приємне

15:44 

Ги...

Тиха вода греблі рве
Якщо дама з гранатою не здасть її в СБУ в 24 години,то буде жорстоко репресована...

23.05.2015 в 22:45
Пишет Злой Ворон:

***
Риальне рипрессии



URL записи

@темы: маразмы этого мира

15:22 

Записки мандрівного йожика

Тиха вода греблі рве
Дощі йдуть вже третій день.
У зв язку з цим перечитала купу книжок, і завтра візьму ще. Бібліотека тут непогана, інтернет до огидного повільний, повітря чудове, а отже все гаразд. Збираюся ще поїхати на Закарпаття.
Щодо книг - нарешті прочитала "Його превосходітєльство Ежен Ругон" та "Накип" месьє Золя. Перша нічим не здивувала, друга, про початок сходження до висот Октава Муре, набагато цікавіша, але страшнувата. Після таких читань рештки гуманізму і любові до людськості летять до біса. Типажі не застаріли - вони й досі по вулицях гуляють.
Побачила як "гори димлять". Дуже цікаве видовище.
Парад вишиванок пропустила, тепер заздрю тим, хто там був. Тут ми теж гуляли у вишиванках, але ніяких заходів не було. Містечко дуже маленьке.
А взагалі-то напевне я востаннє їду в такий заклад. Наступного року відпочиватиму нехай десять днів, але в комфортабельному пансіоні. Це, напевне, старість - але хочеться вже більшого комфорту і спілкування на якісь культурні теми. В наших птс культурний рівень відпочивальників дорівнює нулю.
Зрештою, на такий відпочинок я собі зароблю. Втомилась від негараздів у побуті і вічно нетверезих відпочивальників. На виправдання Ворохті скажу тільки, що те саме коїлось і у решті наших безкоштовних богаділень.

@темы: Пригоди і неприємності, маразмы этого мира

20:39 

Мізантропічне

Тиха вода греблі рве
Наступного разу відпочиватиму десь в гірській хатині на самоті. Ненавиджу людей, котрі здатні зіпсувати навіть відпочинок і не вміють користуватись душем і туалетом.

@темы: Маразмы этого мира

20:37 

Записки мандрівного йожика

Тиха вода греблі рве
Йожик побував на гуцульському ринку, де трохи полегшив свій гаманець. Куплено було гуцульський деревянний таріль, дві підставочки в язичницькому стилі з дуба та ялівцю, деревяну ж вазочку для цукерок і два гарних рушнички.
Окрім того поповнилася колекція лельок - дві нові красунечки поїдуть у Запоріжжя. Одна просто диво - це я вперше розорилась на красуню завбільшки з крамничну ляльку, і зодягнену в повний гуцульський стрій з киптариком і рештою. Треба буде ще зробити ій постолики з обрізків шкіри.
Здається, я вливаюся в стрункі шереги колекціонерок ляльок. Тільки оті дорогезні фірмові ляльки не зрівняти з мякенькими гарнесенькими лельками.

@темы: о приятном

15:37 

А все ж таки

Тиха вода греблі рве
відпочивати краще, ніж працювати. І цю істину ще ніхто не відмінив.

@темы: Я

11:18 

Мандрівний йожик на відпочинку.

Тиха вода греблі рве


Всім добра і миру

@темы: Я

23:02 

Поетичне

Тиха вода греблі рве
07.05.2015 в 11:08
Пишет Сова Эррла:

07.05.2015 в 09:19
Пишет Yulita_Ran:

* * *
коли ти повернешся, в місті старому дощитиме.
каштани назустріч розкриють зелені вітрила.
ти знайдеш жінку, котра тебе любитиме.
як же інакше - адже в собі носила.

ти більше не знатимеш смороду поту і крові.
не розрізнятимеш типи снарядів за звуком.
руки твої і на мить не триматимуть зброї.
серце не розриватиметься від розпуки.

пам'ять уже не болітиме. все укриють
шаром нового життя - де війни не буде.
буде: бруківка, дощ, запах кави на площі Ринок.
тільки - подеколи - стане пекти у грудях.

лікар насупить брови: - звідки той біль фантомний?
втім, не хвилюйтесь, пане, з цим можна жити.
отже, ти житимеш. радісно. легко. довго.
гадки не маючи, де і чому був колись убитий.

спогади проростатимуть ніби трава з-під снігу:
кольором неба ввечері, снами на іншій мові.
станеш багато їздити. це принесе тобі втіху.
в котрійсь з мандрівок прокинеться пам'ять крові.

і ти - елегантний і стильний, до кінчиків пальців міський, -
впадеш на коліна, цілуючи землю без жодного слова...
але та мить ще далеко. може, за кілька віків.
просто ти мусиш знати: повернешся. обов'язково.
© Юліта Ран

URL записи

URL записи

@темы: читанка

20:52 

І нас порахували...

Тиха вода греблі рве
Налякали йожика зрозуміло чим. Кічкас їм не подобається. Я між іншим тут живу. А наші орки цілком ручні і мирні, коли є що випити)



Звичайно, коли знімати лише бараки на Фільтровій, то можна перелякатись. :gigi:

@темы: Сетью притащило

17:14 

Гарний вірш

Тиха вода греблі рве
25.04.2015 в 23:39
Пишет nolofinve:

Не боятись того, що вганяє в страх...
***
Старші питають Фому:
«Скажи, Фомо, чому
ти кожного разу будуєш церкву,
а отримуєш на виході
чергову тюрму?

Ічитать дальше

Сергій Жадан

URL записи

@темы: читанка

Дажбожа криниця

главная