23:22 

Про "Гру престолів"

danapria
Тиха вода греблі рве
Сер Мартін зачотний троль 80-го левелу. Своїм магчним реалізмом він намагається побороти всі стереотипи і сюжетні лінії, котрі бувають у фентезі. Ну, або майже всі.
Сюжет про шляхетного лицаря, котрий є правою рукою доброго, але безхарактерного короля у Мартіна уривається в першій же книзі. За класичною схемою Нед мав вижити - втеча, раптове звільнення, що завгодно. В реальному житті людина з його характером навряд чи протривала в тому гадюшнику довше.
Сюжет про панну, яку хочуть видати заміж за негідника. Історія Санси Старк перетворила цей сюжет на трагічний, але фарс через надто юний вік персонажів і абсолютно несподівану розвязку - нову наречену негідника.
Сюжет про бастарда, котрий намагається зашкодити законним дітям - повна протилежність стандарту. Джон Сноу є трохи не єдиним позитивчиком у книзі.
Сюжет про шляхетного короля-вигнанця. Вісерис огидний підлий дурень
Сюжет про "обіцяне дитя - володаря світу". Обривається так і не розпочавшись: Дейнеріс, Дрого та їхня дитина.
Сюжет про "потвору з добрим серцем". Ну тут троха класики є - Тіріон Ланістер не є зразком шляхетності, але на загальному тлі він просто янгол.))
Сюжет про сина-месника за батька і його романтичне кохання - як я встигла зрозуміти, на Роба Старка очікують великі неприємності і передчасна загибель.
Сюжет-квест - мандри Арії Старк. На відміну від класичної схеми - не закінчуються возз єднанням з родиною. Принаймні поки що.
Спочатку воно бавить, потім починає дратувати. Виявляється, що я більше люблю старі класичні бояни, аніж оце "усе як в житті".
Дістала третю книгу. Говорять, що в ній кошмар і ужасть. Хай йому грець.

@темы: читанка

URL
   

Дажбожа криниця

главная