Сумне воно у цьому році.
А я взяла квитки. Запоріжжя - Львів та Львів-Ворохта. Санаторій в горах, тиша і красота.
Я тут не була ще жодного разу, хоча це наш ріднесенький заклад для тубконтактних. Бо далеко. Ялта ближче. Щоб та клята гусінь виздихала у нашій Ялті. Гидкі гобліни.
Тепер доведеться їхати просто в обійми до бандерівців Я віртуально вже люблю цю незнану Ворохту, бо місяць спатиму спокійно і не думатиму, що прокинуся, а в місті повно гоблінів з аквафрешками у петельках.
Мабуть у мене таки щось з головою, що я вирушаю хто-зна куди, як слід не одужавши. Але сидіти вдома у відпустці якось не хочеться. Хочеться подивитись на Карпати - хтозна, що воно буде далі, може мене стукне так, що вже буде не до мандрів. Хочеться забути про гоблінів у Криму - у мене зараз таке почуття, наче це мене особисто пограбували "асвабадители", та ще й згвалтували на додачу.
Одним словом - мій психотерапевт, на відміну від невропатолога, таки радить ризикнути. Бо я вже стаю параноїком - Симферополь-Львів і дешевший, і йде швидше, а я не змогла на нього взяти квиток від якоїсь огиди.
Зосталось допрацювати до відпустки, отримати зароблене - і вперед.
Якби ще повернутись в Україну, а не в філіал Мордору.
Кляті гобліни.
Але треба закінчити на бадьорій ноті - ось так я гулятиму в Карпатах))