Коротше, взялась я вивчати йогу. Оскільки я особа ледача, то йога мені підходила така, щоб не зав язувати ноги вузлом, а потихеньку медитувати з метою укріплення нервів.
І от що виходить. Сама теорія... Ну зовсім не тримається купи. Релігійний синтез для бідних і європейців. Сама гуру Нірмала мені подобається, бо свого часу боролася за волю Індії і дружила з Махатмою Ганді. Однак - схрещення вужика і йожика, тобто індуїзму з християнством та ісламом... М-рр. Це настільки різні енергії, що синтез їх н мій погляд неможливий. Однак індуїзм це настільки міцна трава, що я її курю з задоволенням, а синтез пропускаю мимо вух.
Якщо медитації допомагають, то варто це діло продовжувати. Медитації і мантри.
Але народ там збирається дивний. Хоча можливо то я звикла до наших буйних рідновірів, і тому ситуація, коли я відвідую ті збори вже майже рік і майже нікого не знаю навіть на ім я, мене трохи починає напружувати. Люди не йдуть на контакт. Тільки медитація і нічого особистого.
Хоча може так воно і треба.
Самої Шрі Матаджи вже немає серед живих. До речі, частина індійців вважають її аватарою Дурги, або самою Шакті.
Ах загадкова Індія. І все ж таки, як в ній все натурально на відміну від тієї ж Агні-йоги, вимученої Реріхами.
Одним словом - медитую далі.
А це моє улюблене зображення Шрі Матаджі.
Вона няшна. А ще йожик хоче книгу мантр українською мовою плюс санскрит. І йожик собі її придбає.